Тарас Шевченко у моєму серці
А в моїй родині з покоління в покоління передається "Кобзар" - ювілейне видання (1814-1939) - до 125-річчя з дня народження автора. Цю книгу мені читала ще моя прабабуся Харитина, коли я ще не вміла сама читати, потім навчилась і сама, та разом із братом, нашою мамою просили ще й бабусю Варю почитати вірші вголос (бо бабуся дуже гарно та виразно читала твори Шевченка). І я до цих пір пам'ятаю ці хвилюючі миті читання: ми тихо слухали і плакали над "Мені тринадцятий минало...", "Катериною", "Совою", "Наймичкою", "Утопленою", "Причинною" та ін..., ми "Кобзар" тоді весь перечитали. Велике спасибі моїй покійній бабусі. Мій син також користувався цим "Кобзарем у школі".
Немає коментарів:
Дописати коментар